Середа, червня 28, 2017

Спорт

першопроходець Степан Байдюк

Спорт

Все почалося з того, що гурт дев’ятикласників Білогірської середньої школи вчергове запізнився на урок. І Микола Томілов, керівник військової підготовки, запропонував учням здійснити марш-кидок на 10 км. Першим на фініш прийшов Степан Байдюк, подалавши дистанцію за 42 хвилини.

Після цього Микола Петрович порекомендував юнакові почати займатися легкою атлетикою, а вже через рік на обласних змаганнях школярів у Хмельницькому Степан став призером у бігу на середніх дистанціях (800 і 1500 м). Далі — навчання у Кам’янець-Подільському індустріальному технікумі, тренування під керівництвом Івана Бесараба. Першу важливу перемогу Степан здобув на п’ятикілометрівці у Вінниці на змаганнях за першість раднаргоспів. Там же на трьох кілометрах з перешкодами показав результат першого розряду.

Працюючи на “Запоріжсталі” після закінчення навчання, Байдюк продовжує активно тренуватися. Не залишає заняття бігом й під час служби в армії. В 1962 році він пише листа в Москву олімпійському чемпіону Володимиру Куцу, котрий опікувався армійським спортом. Той відгукнувся та надіслав хлопцеві план тренувань, дав настанови. Виконуючи їх, Байдюк стрімко додав у майстерності. Спершу була перемога на першості Одеського військового округу, потім — друге місце на чемпіонаті Збройних сил СРСР на 10-кілометрівці, виступ на командному чемпіонаті Союзу в Ташкенті. Там він особисто познайомився з Володимиром Куцом, котрий відтоді став тренером хлопця.

Вже наступного року наш земляк здобуває призові нагороди на всіх змаганнях республіканського рівня, посідає шосте місце на Спартакіаді народів СРСР, стає членом збірної команди України.
Олімпійський 1964 рік наш легкоатлет починає з перемоги на всеармійській кросовій дистанції на призи “Червоної зірки”. Потім встановив особистий рекорд на 10-кілометрівці під час чемпіонату СРСР, вперше подолавши її швидше 29 хвилин. У вересні під час перерви футбольного матчу між командами київського “Динамо” та одеського “Чорноморця” переміг на всесоюзних змаганнях з бігу на п’ять кілометрів з результатом 13 хвилин 46,6 секунди, що перевищував рекорд України.

Після цього успіху Степан потрапив на останній перед Олімпіадою в Японії тренувальний збір команди Радянського Союзу, що проходив у Хабаровську. На той період склад збірної з бігу на 5 і 10 км практично був визначений. Залишалося лише одне вакантне місце на п’ятикілометрівці. Для цього тренерська рада вирішила провести забіг на 3 км, щоб визначити переможця. Наш земляк показав кращий результат — 8 хвилин 3 секунди, залишивши позаду відомих на той час легкоатлетів Дутова, Іванова, Тюріна та інших.

Перший старт Байдюка на олімпійському стадіоні в Токіо пройшов вдало. Він впевнено пробіг дистанцію та кваліфікувався серед 48 спортсменів до фіналу, посівши третє місце в попередньому забігу. Попереду були лише француз Жазі та новозеландець Бейлі. 
Напередодні фіналу три доби йшов дощ, гарева (грунтова) доріжка розмокла, тож на високі результати годі було розраховувати. Темп забігу був невисоким і всі трималися щільною групою, а коли до фінішу залишилося 900 м, легкоатлети розпочали стрімке прискорення, відбулося зіткнення. Кілька спортсменів, серед яких і Байдюк, упали на доріжку. Вони піднялись та продовжили боротьбу, але цей інцидент не дозволив нашому земляку здобути місце вище десятого.

Але саме в таких умовах гартується характер і воля атлета. Степану тоді було лише 23 роки, а попереду на нього чекало яскраве спортивне життя. 
Кар’єру бігуна Байдюк завершив 26 липня 1978 року на Кубі, посівши шосте місце в традиційному 20-кілометровому пробігу на честь штурму казарми Монкадо. За час своїх тренувань він подолав 78400 км. Його спортивні здобутки навіть важко перерахувати. Лише в 1965-1968 роках він шість разів перемагав на чемпіонатах України з бігу на 5 і 10 км, здобув першість і в 1973 році, став призером чемпіонатів СРСР у бігу на 10000 м, кросових дистанціях на 14 км, виграв кубок Радянського Союзу.

Оскільки наш земляк був військовослужбовцем, то традиційно виступав на армійських змаганнях, зокрема, п’ять разів перемагав на чемпіонатах дружніх армій, у складі радянської збірної брав участь у легкоатлетичних матчах СРСР і США. Зокрема, в 1969 році в Лос-Анджелесі здобув срібло на 10-кілометрівці. Серед найбільш пам’ятних змагань Байдюк виокремлює участь у міжнародних стартах на призи газети “Правда”, переможцем яких він неодноразово ставав.

Один із рекордів нашого земляка і нині ніхто з українських атлетів не перевершив. Йдеться про забіг на доріжці стадіону ЦСКА у Москві на 20 км, які він пробіг за 1 годину і 3 секунди, встановивши найвище українське досягнення.

Вже більше чотирьох десятиліть Степан Савович мешкає у Києві. Працюючи у тандемі з Віктором Кудинським, у минулому чемпіоном Європи, вони допомогли довести до майстрівських результатів Івана Бондарчука з Ізяславського району, Олександра Бобровського з Шепетівки. Тісні контакти у Степана Байдюка були з хмельничанином Віктором Балашовим. Завдяки йому кросмен Балашов був включений до складу збірної України і в 1981 році переміг на чемпіонаті Союзу у бігу на 14 км. Останнім чемпіоном Союзу, а пізніше СНД у 1992 році став ще один його вихованець Андрій Чорноколпаков з бігу на 1500 м.

Степан Байдюк і досі добре знаний серед спортивної громадськості столиці. Саме йому було довірено виконати почесну місію — пронести 5 липня 2004 року вулицями Києва факел з олімпійським вогнем під час естафети до Олімпіади в Афінах. А нині спортивну естафету уславленого родича підхопили внуки його рідної сестри — не менш відомі кікбоксери, брати-близнюки Микола і Дмитро Особські.

Віктор Флентін
На фото:
під час одних з численних змагань; Степан Байдюк — на найвищій сходинці п’єдесталу

 

Подолянин Дмитро Чигринський — найдорожчий український футболіст

Спорт

Авторитетний німецький портал transfermarkt.de назвав трансферну ціну нашого земляка — 10 мільйонів євро. Стільки ж коштує нападник київського “Динамо” Артем Мілевський. Тому вони вдвох очолили рейтинг найдорожчих українських футболістів.

Нагадаємо, що перші кроки у футболі Чигринський зробив у рідному Ізяславі. Потім вступив у Львівське училище фізичної культури та спорту, де його кар’єра почала розвиватися дуже стрімко. Вже за рік хлопець підписав дитячий конт-ракт з львівськими “Карпатами”, а трохи згодом почав виступати й за національну юніорську збірну. В 11 класі перспективного спортсмена запросили в донецький “Шахтар”. У 2009 році Дмитра за 25 мільйонів євро придбала іспанська “Барселона”. Однак подолянину не вдалося реалізуватися в одній із кращих команд світу, а тому вже наступного року його знову повернули гірникам. За цей трансфер каталонці отримали від “Шахтаря” лише 15 мільйонів євро.
Далі в списку 15 найдорожчих українських футболістів йдуть одразу три спортсмени, вартість яких оцінюють у сім мільйонів євро — Андрій Шевченко, Андрій П’ятов і Тарас Михалик. Всього у цьому переліку шість гравців представляють київське “Динамо”, по чотири — донецький “Шахтар” і дніпропетровське “Дніпро” та ще один грає за харківський “Металіст”. Сумарна вартість усієї п’ятнадцятки становить 80,7 мільйона євро, тоді як минулого року цей показник становив 72,75 мільйона євро.

Ольга Цимбалюк
На фото: Дмитро Чигринський під час візиту у Хмельницький у червні 2009 року

   

Хмельничанка Марина Бех перемогла на “Різдвяних стартах”

Спорт

Ці всеукраїнські змагання з легкої атлетики проходили в Києві. У вівторок на найвищу сходинку п’єдесталу піднялася хмельничанка Марина Бех.

Наша 15-річна землячка стала першою зі стрибків у довжину серед жінок. Вихованці обласного центру фізичного виховання учнівської молоді вдалося не лише показати найкращий результат, але й встановити новий рекорд області — 6 метрів 24 сантиметри.
Додамо, що займається юна спортсменка у тренера Вадима Крушинського. За останні кілька тижнів його вихованка вже вдруге перевершує нормативи майстра спорту. До речі, за всю історію легкої атлетики на Хмельниччині Марині вдалося стати наймолодшою атлеткою, яка отримала майстерське посвідчення.

Наш кор.
На фото: спортсменка зі своїм тренером на чемпіонаті України з легкої атлетики (м. Ялта, 2010 рік)

   

Назвали десятку кращих спортсменів і тренерів області

Спорт

У кінці року прийнято підбивати підсумки зробленого за цей період. І робити це значно приємніше, коли позитивних моментів було більше. Саме про такі моменти говорили на щорічній церемонії нагородження спортивної еліти Хмельниччини.

 

Традиційно управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації визначало десятку кращих атлетів із олімпійських та неолімпійських видів спорту, а також серед юніорів. Подяками та подарунками відзначили й тренерів та фахівців фізкультури.

Читати далі: Назвали десятку кращих спортсменів і тренерів області

   

Віктор Флентін — серед кращих спортжурналістів

Спорт

Під кінець грудня, вже за багаторічною традицією, Національний олімпійський комітет визначає кращих спортивних журналістів та кращі спортивні видання року.

Днями було підбито підсумки десятого ювілейного всеукраїнського конкурсу “Україна олімпійська”, який сприяє пропаганді та поширенню ідей олімпізму у вітчизняних засобах масової інформації. На нього надійшли роботи з 21 регіону країни. Після їх розгляду журі зауважило, що видання деяких областей досить активно надсилали свої матеріали, інші, навпаки, виявили меншу зацікавленість. Цим, на їх думку, і пояснюється велика різниця в якості конкурсних підшивок. Також члени комісії зазначили, що з кожним роком спортивних ефірів на радіо і телебаченні меншає.
Переможців визначали в 11 номінаціях. Найкращими громадсько-політичними газетами року (відділ спорту) було визнано три видання: разом із хмельницькою обласною газетою “Подільський кур’єр” свої відзнаки отримають “Николаевские новости” (м. Миколаїв) і тернопільське “Вільне життя”. У номінації “Жінки в спорті” кращим автором визнано позаштатного кореспондента “Подільського кур’єра” та “Проскурова” Віктора Флентіна (на фото).
До слова, “Проскурів” також уже двічі поспіль ставав переможцем у тій же номінації, що й наші колеги з “Подільського кур’єра”.

Наш кор.  

   

Серед кращих стрілків країни — двоє хмельничан

Спорт

На чемпіонаті України з кульової стрільби серед юнаків та дівчат, що відбувся в Києві, виступали також наші спортсмени.

У складі обласної збірної срібними призерами стали учні Хмельницької ДЮСШ №2 міськспорткомітету. Друга сходинка дісталася Станіславу Ленюку (на фото зліва), який, стріляючи з довільного пістолета 40 пострілів на дистанцію 50 метрів, заробив 359 очок. Друге місце й у Володимира Чернецького (на фото справа) у стрільбі з малокаліберної гвинтівки з трьох положень: лежачи, стоячи та з коліна на 60 пострілів, він фінішував з 570 очками. В командному заліку збірна області посіла дев’яте місце серед 23 команд.
“Наші вихованці завжди тішать хорошими результатами. Все завдяки наполегливій спільній праці спортсменів і тренерів, а також сучасній зброї, арсенал якої за останні два роки ми поповнили новими зразками. За сприяння мера, школа купила дві пневматичні гвинтівки та два пістолети. Комплект поки що єдиної стрілецької екіпіровки, без якої практично неможливо боротися за високі показники. Також придбали два комп’ютери-тренажери, які спрощують навчальний процес, не лише економлячи дорогі патрони, але й показуючи найменші похибки стрілка. Кілька років тому нам обіцяли ще й мікроавтобус, але криза не дала втілити ці плани в життя. Сподіваємося, що незабаром, знову ж таки за підтримки міської влади, ми зможемо виїжджати на змагання своїм транспортом. Тоді спортсменам не доведеться з важкими спортивними сумками, зброєю, екіпіровкою, а все це разом іноді важить більше 20 кг, діставатися до місця призначення поїздом, автобусом чи громадським транспортом”, — розповідає головний тренер відділення кульової стрільби Петро Бардецький.

Наш кор.

   

Подолянин Дмитро Дмитрач вдруге здобув срібло чемпіонату світу

Спорт

На світовій першості з бойового самбо серед чоловіків, яка нещодавно завершилася в Москві, українська збірна увійшла до трійки сильніших команд планети. Претендували на це спортсмени більше 30 країн світу — США, Японії, Південної Кореї, Китаю, Казахстану, Австрії, Німеччини, Данії, Ізраїлю, Індії, Мексики та інші.

Читати далі: Подолянин Дмитро Дмитрач вдруге здобув срібло чемпіонату світу

   

Спортивний дух Софії Дунець

Спорт

Хмельницький у червні ми­нулого року сколихнула сумна звістка про трагедію, яка сталася на змаганнях “Козацький гарт” на Рівненщині. Під час буревію на намет з дітьми впало дерево. Найбільше постраждала Софія Дунець, яка втратила не тільки можливість надалі продовжувати займатися спортом, але й ходи­ти. Багато простих хмельничан, керівництво міста, друзі Софійки підтримували її та допомагали у різних ситуаціях.

Читати далі: Спортивний дух Софії Дунець

   

Знай наших: “Золота” латина Івана та Надії Сіваків

Спорт

Для нас із дружиною — це маленьке жит­тя, яке ми пропускаємо крізь себе. Разом танцюємо вже 3,5 року, напо­внивши їх довірою та коханням одне до одного”.

Читати далі: Знай наших: “Золота” латина Івана та Надії Сіваків

   

Влад Козлов: “Регбі причарувало мене з першої гри”

Спорт

 

Вболівальників футболу в усьому світі не злічити, більшість з них гра приваблює видовищністю. Але в цьому на п’яти класичному футболу на­ступає американський — регбі, що стає дедалі популярнішим серед спортсменів та любителів лише поспостерігати за спортом. Приваблює регбі захоплюючою технікою гри: гравцям потрібно не тільки мати гарну фізичну підготовку, але й швидко, логіч­но мислити. Про решту особли­востей цього виду спорту та про власні досягнення у ньому наша розмова з гравцем регбійної ко­манди “Хмельницький” Владом КОЗЛОВИМ.

Читати далі: Влад Козлов: “Регбі причарувало мене з першої гри”

   

Сторінка 65 з 65

first
  
last
 
 
start
stop
    

(c) Газета Хмельницької міської ради "Проскурів"
(c) Сайт розроблений ХМКП "Хмельницькінфоцентр"
Використання матеріалів дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело  www.proskuriv.info